Коли ФОП-«єдинник» може не застосовувати РРО/ПРРО?
Коли можна не застосовувати РРО/ПРРО?
Відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Закон № 265 визначаються правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних (ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Після опублікування п. 296.10 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку І групи не застосовують РРО та/або ПРРО.
Також 01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».
Ним вннесено зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозділ. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Отже, п. 61 підрозділ. 10 розд. XX передбачено, що до 01.01.2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку ІІ – IV груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення;
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
З 01.01.2021 року до 01.01.2022 року РРО та ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку ІІ - IV груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
