Ціни на рекламу виключно в гривнях або нові правила гри в рекламному бізнесі

 

Як відомо прийняття закону № 5481-VI, - поправки до закону «Про рекламу» це вже не перша спроба призупинити використання іноземних валют (зокрема долара і євро) в Україні. Про це свідчать нещодавні:

• Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок” № 5480-VI від 6.11.2012 - який передбачає передати НБУ повноваження - вводити вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.
• Постанова НБУ від 16.11.2012 N 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» Дата набрання чинності:19.11.2012
• Постанова НБУ від 16 листопада 2012 року N 479 «Про встановлення розміру обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» Дата набрання чинності:19.11.2012
• Постанова НБУ від 16 листопада 2012 року N 476 «Про порядок виплати переказів із-за кордону фізичним особам»

Наприклад, з 2009 року банкам заборонено видавати кредити в іноземній валюті, а в 2011 Нацбанк прийняв норму, згідно з якою операції з обміну валют повинні здійснюватися тільки по пред'явленню документа, що засвідчує особу.

Прем'єр -міністр Микола Азаров стверджує, що «долар не повинен ходити в нашій країні як засіб розрахунку, його ходіння має бути обмежена. Розраховуючись доларом, ми послаблюємо свою валюту - гривню». Тобто, на думку українського уряду цей закон, як один із заходів, яка допоможе посилити стабільність національної валюти, створить необхідні умови для проведення ефективної грошово - кредитної політики і сприятиме подальшому економічному зростанню. Чи не офіційно ж чиновники намагаються психологічно вплинути на громадян і змусити українців мислити не тільки доларом і євро.

Прийняття ще одного закону, що обмежує «наочну циркуляцію» іноземної валюти як міри вартості в країні породжує безліч дискусій і протиріч, як серед продавців і покупців, так і серед рекламних агентств і ЗМІ.

Традиція рахувати ціну в доларах, як кажуть, виникла ще за «царя Гороха», досить давно, коли курс національної валюти постійно змінювався і українським покупцям оцінювати великі витрати (будинки, заводи, теплоходи, автомобілі, землю і подорожі ) у доларах або євро було легше і звичніше, вважаючи їх більш стабільними валютами, до того ж і цифри не виглядали так загрозливо.

Аналогічна ситуація і з продавцями, які закуповують більшість товарів за кордоном тому й оцінюють їх в іноземній валюті, хоча покупці оплачують товари гривнями. Прикладом можуть стати бутіки ексклюзивного одягу. У туристичному бізнесі прийнято використання доларів або євро для спрощення розрахунку перебування клієнта за кордоном. Наприклад, ціни на переліт, проживання, харчування та екскурсії можуть виставлятися партнерами в різних валютах. Щоб не заплутати клієнта всі ціни призводять до «спільного знаменника».

Оголошення також є рекламою і потрапляють під дію закону. У зв'язку з цим багато компаній змушені відмовитися від розміщення цін на свою діяльність в «валюті».

Звичайно ж поправка до закону «Про рекламу» викликає певні незручності. Менеджери рекламних видань кажуть, що відтепер щотижня доведеться коригувати ціни за курсом НБУ в оголошеннях, оскільки валютний курс змінюється. Торкнуться зміни та автомобільні компанії, компанії з продажу нерухомості, так як вказівку ціни на автомобіль або будинок в десятках тисяч або в сотнях тисяч гривень буде не те щоб дуже незвичною, але також незручною.

І все ж вихід є!
Але незважаючи на сказане вище, відмовитися від використання іноземної валюти в рекламі компаніям буде нескладно і радикальних змін, швидше за все не відбудеться. Просто рекламодавці і замовники реклами стануть більш винахідливими. Наприклад, у фахівців, які розміщують оголошення в газетах вже є легальний спосіб обійти заборону. (Можна, наприклад, вказати товар, контактні телефони та набір символів, наприклад «100 у.о ». З точки зору закону причепитися буде ні до чого - ціна не вказана взагалі. Ніде в документах не сказано, що « у.о. » - це позначення якоїсь іноземної валюти, зате покупці все прекрасно розуміють).

За словами гендиректора агентства нерухомості «Благовіст» Ірина Луханіна : «Останнім часом навіть первинний ринок нерухомості поступово переходить на гривню. Після того як банки перестали видавати іпотечні кредити в доларах, прораховувати операції при купівлі нерухомості компанії теж почали в гривні». Ще справа в тому, що специфіка ринку нерухомості така, що ціна на об'єкт завжди уточнюється на день угоди. До того ж ціна може коливатися не тільки залежно від курсу долара, а ще й від побажань продавця та інших факторів. На думку представника офіційного дилера Toyota- Тетяни Токар, далеко не всі покупці легше сприймали доларові ціни. Практика показує, що нерідко люди доларові ціни переводили в гривні. Все залежить від того, в якій валюті люди зберігають заощадження.

Якщо в документах не буде підводних каменів зразок заборони на використання цін в іноземній валюті не тільки в рекламі, а й в прайсах, то його запровадження не зробить значного впливу на ринок. Але якщо компаніям доведеться перекладати всі прорахунки в гривні, то це може викликати ускладнення. Також наприклад, автомобільні компанії зі свого боку шукають варіанти, за допомогою яких користувач зможе конвертувати валюти прямо на сайтах.

У законі про рекламу вказані багато видів реклами. Але немає терміна «Інтернет- реклама». Звідси виникає питання, а чи потрібно міняти цінники в Інтернет- виданнях ? Однозначної відповіді на це питання на жаль немає. Так само поки невідомо як же буде розвиватися, ситуація з рекламою казначейських зобов'язань, випуск яких здійснено в іноземній валюті. Зазвичай в рекламі цінних паперів заборонено вказувати розмір доходу, який передбачають отримати, крім випадків, коли це треба вказувати відповідно до вимог законодавства про цінні папери, та надавати прогнози щодо зростання курсової вартості цінних паперів ( абз. 1ч.4 ст.25 Закону України «про рекламу» від 03.0796 р. № 270/96-ВР, далі Закон про рекламу). Зокрема, згідно з постановою КМУ «Про випуск казначейських зобов'язань» від 05.09.12 р. № 836. Згідно Умов розміщення та погашення казначейських зобов'язань розмір доходу по них не встановлено у відсотковому значенні. А чітко в доларах США.

Тепер розберемося, чи встановлено покарання за невиконання поправки до закону «Про рекламу». Заборона вказувати ціну товарів, робіт, послуг не в гривнях потрапив у загальні вимоги до реклами. Тому вказівка ціни товару в іноземній валюті будуть розцінювати як недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами або порушення порядку розповсюдження реклами ( п.1 ч.2 ст.27 Закону про рекламу). Для порушників передбачені штрафи у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення, розповсюдження реклами її виробником. ( абз.2, 4 ч.4 ст. 27 Закону про рекламу). Якщо ціни не представлять рекламісти, то їх чекає 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Консервативних рекламодавців ( розповсюджувачів реклами), які і надалі не будуть виконувати цього Закону, чекає накладення штрафу у подвійному розмірі ( за повторне вчинення таких порушень протягом року).

Аналогічна поправка була прийнята нашими сусідами - Російською Федерацією ще в 2007 році. Якщо провести паралель з ситуацією в Росії, то спочатку російський закон передбачав штрафи до 460 тис. рублів ($ 14,3 тис. ) за порушення цієї норми, але у фінальній версії згадка про штрафи виключили. Проте санкції за невиконання закону до бізнесу застосовували. У 2010 році ряд туристичних компаній ( «Асент Тревел», «Параісоль», «Ес Ай Тур енд Тревел» та інші ) отримали штрафи в розмірі 100 тис. рублів ($ 3,1 тис. ) кожному за те, що на їх сайтах ціни на путівки були вказані в євро і доларах без перекладу на національну валюту.

Також до представленої інформації можна додати, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, АМК України, Держрада України з питань телебачення і радіомовлення, Мінфін, Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку, орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.